15 квітня-16 квітня

                                         Світ напередодні ॥ світової війни

                                                                     План.

                                           1. Крах Версальсько-Вашингтонської системи.

 2. Мюнхенська змова.

             3. Радянсько-Німецький пакт.

   4.  Політика Ліги Націй.

      -  виконання плану Дауеса і Юнга сприяло відродженню ек. Німеччини. Таким чином існування Версальської системи було поставлено під сумнів.            

        -  після приходу до влади Німеччини нацистів на чолі з А. Гітлером боротьба за перегляд статей Версальського договору стала головним напрямком зовнішньої політики країни. Суттю зовнішньополітичного курсу Німеччини були такі складові: ліквідація Версальської системи договорів; “ об’єднання всіх німців у межі єдиної нім. держави ”; встановлення світового панування.

        - 1933р. – вихід Німеччини з Ліги Націй,а вже у 1934р.- Німеччина прийняла рішення про ств. військової авіації.

       - 1935р. – Саарську обл., що перебувала під управлінням Ліги Націй,було передано Німеччині. Населення області, ході плебісциту проголосувало за приєднання до Німеччини.

       - У 1935р. в Німеччині запроваджено загальний військовий обов’язок. Гітлер проголосив, що Німеччина надалі не дотримуватиметься обмежень, нав’язаних їй Версальським договором.

       - 1935р. – англо.нім. угода ,що дозволяла Гітлеру змінити військово-морський флот Німеччини.

       - 1936р. – Німеччина скасувала Рейнську демілітаризовану зону і констатувала це як відновлення свого суверенітету. Ні  Лондон, ні Париж обурення не висловив.

        У свою чергу, СРСР виступив з проектом декларації про ненапад, що розглядалось як спроби ревізії деяких положень Версальської системи.Франція разом з СРСР висувала ідею ств. Східного пакту,що гарантував би непорушність кордонів його учасників. Натомість Німеччина пропонувала двосторонні договори,як гарантію непорушності кордонів.

        У 1934р. Нім. підписала аналогічний договір з Польщею, що ослабило систему колективної безпеки у Європі.

        2.05.1935р. – франко-радянський договір про взаємодопомогу,а через 2 тижні такий же договір підписали Чехословаччина і СРСР.

        Двосторонні угоди 1930-их рр. не лише поглиблювали франко-англ. Антипатії, а й сприяли руйнації Версальської системи.

  

      На виборах 1935р. судето-нім. Партія домоглась значного успіху. У державі Чехословаччині посилилась діяльність профашистської “ п’ятої колони ”. Нім. організації домагались автономії Судетської області і приєднання її до складу Німеччини. На поч.. 1937р. уряд Чехо-Сл. підписав з нім. партіями, що створювали коаліцію, угоду, обіцяючи Судетам ек. допомогу. Німцям обіцяли пропорційне представництво в державному  апараті. У квітні 1938р. на з’їзді Судетсько-нім. партії в Карлсбаді було висунуто вимогу  “автономії ” Судетської області. 

  Уряд Чех.-Сл. відкинув усі вимоги. 3 травня 1938р. нім. війська (10 дивізій) були висунуті до чех.-сл. кордону.13 вересня 1938р. - фашисти почали заколот у Судетській обл. Але чех.-сл. війська ліквідували виступ, виникла криза у чех.-сл. і нім. відносинах. Над  Чех.-Сл. нависла реальна загроза нім. вторгнення.Англія і Фр. вчинили тиск на чех.-сл. уряд, щоб він пішов на поступки фашистам,передати Німеччині ні області, де переважало нім. населення. 29-30 вересня 1938р. – у Мюнхені, на конференції глав урядів Англії, Франції, Німеччини та Італії. Чех.-Сл. було запропоновано передати Німеччині Судетську обл., а деякі території – Польщі й Угорщині. В результаті  - Німеччина отримала Судетську обл., прикордонні з Австрією райони, Польща отримала р-н Тишенської Салезеї, а Угорщина – частину пд. Словаччини і Закарпаття.                                                                                  

         Згідно з рішенням арбітражу у Відні, Чех.-Сл. втрачала 12400 км² території з населенням  1 млн. 100 тис. чол..

   Франція і СРСР не виконали своїх зобов’язань щодо гарантій безпеки Чех.-Сл. та недоторканості   її кордонів. На чолі ॥ Республіки (залишки Чех.-Сл.) став лідер фашистів  Р. Беран.

          У жовтні 1938р. у Словаччині ств. автономний уряд на чолі з Й.Тисо, під опікою Гітлера.

      А з 15 березня 1939р. – на територію Чехії вступили німецькі війська і оголосили її “ проектом Богемії і Моравії ”.

                      

         Після краху “ політики колективної безпеки ”, кожна з держав почала діяти у власних інтересах. Парламенти Англії і Франції проголосували за військові асигнування. Вони домовились про надання взаємної допомоги.

           Франція підписала з Польщею договір про військовий союз, а Англія договір про взаємодопомогу. Але антифашистські сили у Європі були роз’єднані, міждержавні протиріччя не врегульовані.

              В кінці квітня 1939р. Німеччина розірвала морську угоду з Англією і пакт про ненапад з Польщею.

      Травень 1939р.- Гітлер і Муссоліні підписали “ Сталевий пакт ” про військово-патріотичний союз. 

              12 серпня 1939р.- переговори з військових питань між Англією, Францією і СРСР. СРСР пропонував Англії і Франції нав’язати військове співробітництво  Польщі, Румунії і Прибалтиці. Для ефективної боротьби з агресором Румунія і Польща повинні були пропустити Червону армію через свою територію.    Уряд СРСР наполягав на зміцненні зх. Кордонів Латвії та Естонії, ігноруючи безпеку їх сх. кордонів " дипломатична криза.Уряди Польщі і Румунії відмовились пропустити війська СРСР через свою територію.Тоді, з літа 1939р. СРСР і Німеччина розпочали пошук взаємовигідної домовленості за рахунок третіх держав.

23 серпня 1939р.- радяно-нім. договір про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і секретний протокол про розподіл сфер впливу у сх. Європі.

Першою жертвою фашистсько-більшовицької змови стала Польща.

                                                                                                                                                                                                                                      Робота з іст. документом.

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом.                                                                                                                                                        Уряд СРСР і уряд Німеччини, керуючись бажанням зміцнювати справи миру між СРСР і Німеччиною та виходячи з основних положень договору про нейтралітет.  Стаття ।. Обидві Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії та всякого нападу одна щодо одної як окремо, так і спільно з іншими державами.  Стаття ।।.  У разі, якщо одна з Договірних Сторін виявляється об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде в жодній формі підтримувати цю державу.  Стаття ।।।. Уряди обох Договірних Сторін залишається надалі в контакті одна з одною для консультацій, щоб інформувати одна одну про питання,що стосуються їхніх спільних інтересів.  Стаття ।V. Жодна з Договірних Сторін не братиме участі в будь-якому угрупованні держав, прямо чи опосередковано спрямованому проти іншої Сторони.  Стаття V. У разі виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сторонами з якихось питань обидві сторони розв’язувати ці суперечки або конфлікти винятково мирним способом у порядку дружнього обміну думками або – в необхідних випадках – через створення комісій з урегулювання конфлікту.  Стаття  V।. Цей договір укладено терміном на десять років; якщо одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору  вважатиметься автоматично продовженим на наступні п’ять років.  Стаття  V।।.   Цей догові підлягає ратифікації в якомога коротший термін. Обміном ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір набирає чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, німецькою та російською мовами, в Москві 23 серпня 1939р.        За уповноваженням Уряду СРСР                          В. Молотов        За Уряд Німеччини                                              Й. Ріббентроп                                            Таємний додатковий протокол Підписуючи Пакт про ненапад між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік, підписані нижче уповноважені обох сторін суворо конфіденційно обговорили питання про розмежування  їхніх сфер впливу у Східній Європі.      Це обговорення привело до угоди: 1.        У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу прибалтійських держав (Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви), північний кордон Литви буде межею сфер впливу Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо району Вільно визнаються обома сторонами. 2.        У разі територіально-політичного переоблаштування областей, Що входять до складу Польської держави, сфери впливу Німеччини та СРСР будуть розмежовані приблизно лінією річок Нарев, Вісла і Сян. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави та які будуть кордони цієї держави,буде остаточно з’ясоване лише протягом подальших політичних подій. У кожному разі, обидва Уряди вирішуватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди. 3.        Стосовно Південно-Східної Європи,радянська сторона підкреслила свою зацікавленість у Бессарабії. Німецька сторона ясно заявила про повну політичну незацікавленість у цих областях. 4.        Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці

„Агресивні дії Японії в Китаї значно ускладнили міжнародне становище. Протиріччя між Японією, США і Англією на Далекому сході і в басейні Тихого океану, гостре протистояння в Європі між Німеччиною, Італією, Францією та Англією загрожували вилитись у воєнний конфлікт.На міжнародні відносини все більший вплив справляла боротьба за сфери ек. впливу на світовому ринку.Ліга Націй розгорнула підготовку до скликання у Женеві Міжнародної конференції з питань роззброєнь.2 лютого 1932р. – конференція розпочала засідання голосував А. Гендерсон. У її роботі взяли участь 55 країн, а також – СРСР, США і Туреччина. Було оголошено “ перемир’я в озброєннях ”.Фр. делегація запропонувала проект роззброєння, що передбачав передачу під контроль Ліги Націй бомбардувальної авіації, артилерії, підводних човнів, ств. міжнародних поліцейських сил для попередження війни.Англійська делегація запропонувала знищити підводний флот, хімічну зброю, відмінити військову повинність. Це підтримало США, що хотіли знищити отруйні гази, танки. СРСР  нереальний план повного роззброєння.1933р.- Німеччина вийшла з Ліги Націй.1934р. конференція завершилась, не прийнявши жодних рішень.

        Наприкінці 1939р. Ліга Націй практично перестала діяти, а у квітні 1946р. була розпущена.