30березня-03 квітня
https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vRay2Ih8vNDsOI-4bjE44En-dPxUIL2Eq2bVaeIwAhUk8dQdXow1SS_A2RtxL2Rkw/pub?start=false&loop=false&delayms=3000Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства
Пригадайте
- Які наукові винаходи й технічні новинки стимулювали розвиток економіки в першій половині ХХ ст.?
1. Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства
Ще на початку XIX ст. французький аристократ А. де Сен-Симон описав новий тип суспільства, у якому керуватимуть промисловці, технократи й учені. Таке суспільство отримало назву постіндустріальне (інформаційне) суспільство. На відміну від індустріального суспільства з його переважанням традиційного виробництва товарів і сфери послуг, до якої належать лікарі, педагоги, юристи, продавці тощо, у постіндустріальному суспільстві на перший план виходять технології, інформація та послуги. Вони стають важливішими та прибутковішими за виробництво реальних товарів.
З другої половини ХХ ст. інтерес до інформаційних технологій почали виявляти держави та великі компанії, які прагнули впровадити нові, ефективні й конкурентоспроможні на міжнародних ринках виробництва. Крім економічних розрахунків, існували також військові потреби. Протистояння між Організацією Варшавського договору й НАТО в перші десятиліття «холодної війни» зумовило пришвидшення військових досліджень і розроблення наступальних та оборонних озброєнь.
Потреба в постійному технологічному вдосконаленні військової техніки сприяла впровадженню технологічних інновацій, а також забезпечувала великі прибутки. Військова галузь стала вигідною не тільки для приватних інвестицій, а й для державних капіталовкладень. Після Другої світової війни в розвинених країнах держава активно включилась у процес планування економіки, зокрема розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.
• Проаналізуйте схему й охарактеризуйте взаємозалежність між відображеними на ній складовими інформаційного суспільства.
Свідчення
• Чому, на Вашу думку, Д. Белл, аналізуючи виклики постіндустріального суспільства, приділяє багато уваги місцю людини в такому суспільстві, впливу стрімких змін на суспільні відносини?
«Поняття “постіндустріальне суспільство” стосується переважно змін у соціальній структурі, способу перетворення економіки й системи зайнятості, а також зміни співвідношення між... наукою та технологіями. ...Зміни в соціальній структурі суспільства спричинили проблеми в “управлінні” політичною системою. У суспільстві, яке поступово усвідомлює свою долю й прагне контролювати сприятливі можливості для розвитку, надзвичайно важливим чинником стає устрій. Оскільки в постіндустріальному суспільстві зростає значення технічної складової знань, “жерці” нового суспільства — учені, інженери й технократи — мусять або змагатися з політиками, або ставати їхніми спільниками».
Деніел Белл, американський соціолог (Прихід постіндустріального суспільства )
«Виробництво» знань, високоякісна освіта стають дедалі важливішими економічними чинниками. По суті, виникла нова економічна реальність, заснована на комп'ютерних та інформаційних технологіях. Знання нині перетворилися на основний економічний ресурс, що передбачає застосування нових стратегій управління. У постіндустріальному (інформаційному) суспільстві виникають нові види економічної діяльності, з'являються нові професії та технології. Також відбуваються зрушення в соціальних відносинах і в стосунках між громадянським суспільством і владою.
Досягнення інформаційного суспільства вселяють віру в те, що прагнення людства до оновлення зумовлене значним економічним, політичним і культурним потенціалом. Отже, інформаційне суспільство — це суспільство, орієнтоване на майбутнє.
Становлення постіндустріального суспільства охоплює широке коло змін. Новий світ не повністю витісняє звичні для попередніх поколінь аграрний та індустріальний сектори економіки (виробництво продуктів харчування та промислових товарів, звичайно, не зникає), однак визначальними для суспільства стають нові технології, нові форми соціальної організації та нові професійні й соціальні групи.
В інформаційному суспільстві важливу роль відіграють передусім охорона здоров'я й освіта. Завдяки освіті люди здобувають нові навички, а міцне здоров'я є запорукою ефективної практичної діяльності людини й особистого щастя. Важливою ознакою постіндустріального суспільства є постійне оновлення інформації та теоретичних знань, поєднання науки з технологіями.
Погляди на інформаційне суспільство як на принципово новий тип суспільства поділяють не всі. Не заперечуючи правомірності вживання термінів «пост-індустріальне», «інформаційне» суспільство, опоненти доводять, що за своєю сутністю це не нове суспільство, а оновлене, «підфарбоване» індустріальне суспільство з усіма його ідеями, цінностями та вадами. Однак більшість дослідників погоджується, що інформаційне суспільство — це новий тип суспільства з оригінальними соціально-економічними, політико-правовими відносинами, моральними й духовними цінностями.
Пригадайте
- Як змінювалося виробництво товарів після індустріальної революції?
- Які економічні, соціальні, політичні, культурні й побутові наслідки індустріальної революції?
- Коли та як відбувалося становлення індустріального суспільства? Охарактеризуйте суспільство такого типу.
2. Перехід від виробництва товарів до надання послуг
Економіку можна умовно поділити на сферу матеріального виробництва та сферу нематеріального виробництва. Переважання в економіці послуг не завжди вказує на її розвиненість. Необхідно оцінювати показники в комплексі, зокрема галузеву структуру економіки, обсяг і структуру експорту й імпорту, ВВП на одну особу та розподіл витрат домогосподарств. Наприклад, у «сировинній державі» частка сфери послуг у валовому внутрішньому продукті також може бути високою. Класичний приклад — «сировинне прокляття», коли завдяки високим цінам на сировину відбувається зростання непродуктивних секторів економіки, пов'язаних з обслуговуванням населення, яке одержує ренту від сировинних надприбутків. Однак економіка такої країни певною мірою спотворена.
Одним з проявів науково-технічного прогресу є збільшення частки працездатного населення, зайнятого у сфері послуг. Така тенденція зумовлена зміною суспільних потреб. Ускладнення техніки, технологій, підвищення життєвого рівня населення, удосконалення самої людини завдяки освіті приводять до того, що людина прагне отримати нематеріальні види продукції, виражені у формі послуг. Зокрема, у XXI ст. значно зросла міграція населення: багато людей виїжджає за кордон у пошуках вигідної роботи, здобуття освіти, отримання медичної допомоги або з метою туризму. Оскільки попит породжує пропозицію, розширюється ринок відповідних послуг. Дедалі більше послуг надається в електронному вигляді через мережу Інтернет (придбання квитків, бронювання місць у готелі, укладення угод тощо).
У сфері надання послуг у світі зайнята майже чверть працездатного населення, а в США — дві третини. Це пояснюється насамперед розвитком науки й наукового обслуговування, освіти, культури та мистецтва, охорони здоров'я й фізичної культури, житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, соціального забезпечення, індустрії відпочинку. У наш час обсяги торгівлі новими знаннями й технологіями (патентами, ліцензіями, технічним досвідом) зростають швидше, ніж торгівля товарами.
• Яким, на Ваш погляд, повинно бути розумне співвідношення між виробництвом товарів і послуг у сучасній країні?
Плодами науково-технічного прогресу поки що повною мірою можуть користуватися лише жителі розвинених країн, тобто кожен десятий житель планети. Завдяки науково-технічному прогресу змінюється вся система виробництва. У майбутньому воно буде орієнтоване на задоволення потреб людини. Важка й монотонна праця, яка в індустріальну епоху перетворювала людину на додаток до машини, зведеться до мінімуму. Водночас максимально активізується творчий потенціал особистості, яка володітиме глибокими знаннями, умітиме самостійно приймати рішення, швидко реагувати на зміну ситуації.
Пригадайте
- Як змінився світ професій після індустріальної революції?
- Як наслідки індустріальної революції позначилися на соціальній структурі суспільства? Які соціальні групи й чому саме вони були визначальними в індустріальному суспільстві?
3. НТР і зростання ролі фахівців
Друга половина ХХ — початок XXI ст. — період стрімкого розвитку науки й технологій, який також називають науково-технічною революцією (НТР). Наука в епоху НТР стала важливою сферою діяльності, адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху до розв'язання глобальних проблем: екологічних, продовольчих, сировинно-енергетичних та ін. НТР змінює умови, характер і зміст праці, впливає на всі сфери життя суспільства, зокрема на культуру, побут, психологію людей, взаємовідносини людини й природи.
Обкладинка американського журналу «Time» з портретом І. Сікорського. 1953 р.
Значний внесок у науково-технічну революцію зробили представники української діаспори. Ігор Сікорський (1889-1972) — київський авіаконструктор, який емігрував до США, винайшов гелікоптер.
Відеосюжет «Ігор Сікорський: пишемо історію» (укр.): https://youtu.be/RfAvDmkdy5Y
Щороку підприємства концерну І. Сікорського випускають сотні гелікоптерів цивільного й військового призначення. Інший представник української діаспори, Нік Голоняк, зробив у США декілька важливих винаходів у галузі напівпровідникових приладів, зокрема винайшов лазерний діод, який використовується в CD- і DVD-програвачах. Нащадок українських емігрантів Леонард Кляйнрок (США) у 1960-х роках розробив основні принципи пакетної комунікації, узяті за основу сучасної технології Інтернету, а Роман Кройтор — канадець українського походження — розробив стандарт математичного моделювання для тривимірної мультиплікації.
Ключовою ланкою науково-технічного прогресу є інновації та їхнє впровадження, що передбачає високий рівень компетентності фахівців з інформаційних технологій, інженерно-технічних працівників. Відбір, підготовка й мотивація до продуктивної діяльності фахівців мають важливе значення для кожної країни. Високоосвічені креативні працівники — невід'ємна складова сучасного суспільства. Саме вони генерують нові ідеї та знання, організовують процес виробництва, його технічне оновлення, досягнення вищого рівня продуктивності праці, що є запорукою поліпшення якості життя людини й посилення конкурентоспроможності країни.
Важлива ознака НТР — посилення ролі людського чинника. У сучасному світі постійно зменшується частка фізичної праці й зростає частка розумової висококваліфікованої та творчої праці. Збільшуються витрати на навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікацію працівників. Нині в провідних країнах, зокрема в США, в «економіці знань» задіяно 2/3 робочої сили. Суспільство епохи НТР — це постіндустріальне суспільство, «суспільство фахівців». Основною продуктивною силою в такому суспільстві є інтелектуали, а влада фактично належить меритократії — інтелектуальній еліті.
Однак НТР не «заперечує» потребу у кваліфікованій робочій силі. Наявність кваліфікованого виробничого персоналу та його вартість часто є вирішальною передумовою розміщення підприємств провідних світових виробників у певній країні. Наприклад, транснаціональні компанії переміщують дедалі більше підприємств обробної промисловості до країн, де достатньо кваліфікована й водночас дешева робоча сила.
Символом сучасної НТР стала Кремнієва долина — світовий центр високотехнологічних компаній, розташований у Каліфорнії (США). Інтелектуальним центром цього осередку інновацій є Стенфордський університет. Його випускники поповнюють лави працівників провідних компаній.
Кремнієва долина. США. Сучасне фото
Інвестиційна компанія для молодих підприємців була створена в Кремнієвій долині ще на початку 1970-х років. Нині тут розміщені штаб-квартири багатьох відомих світових компаній, зокрема «Apple», «Cisco», «Facebook», «Google», «Hewlett-Packard», «Intel», «Yahoo!», «Xerox», працюють провідні виробники мікропроцесорів, програмного забезпечення, мобільних пристроїв, біотехнологій тощо.
«Український слід» у Кремнієвій долині пов'язаний з іменами Макса Левчина, винахідника системи платежів «PayPal»; Яна Кума, програміста й співзасновника месенджера «WhatsApp», одного з керівників соціальної мережі «Facebook»; Юрія Фраймана, одного з тих, хто продав українську ІТ-компанію «Viewdle» інтернет-гігантові «Google», та ін.
У Києві на території колишнього мотоциклетного заводу планується створити інноваційне містечко — українську версію Кремнієвої долини.
Пригадайте
- Які типи монопольних об'єднань, міжнародних монополій виникли в період становлення індустріального суспільства?
4. Транснаціональні корпорації
У сучасному глобалізованому світі транснаціональні корпорації (ТНК) — це важлива складова та рушій підвищення ефективності економіки більшості країн. Діяльність таких компаній виходить за межі однієї країни й пов'язана з міжнародною діяльністю.
Завдяки глобалізації виробництва й лібералізації зовнішньої торгівлі ТНК перетворилися на центри світового економічного розвитку. Нині таких компаній десятки тисяч, 90 % їхніх штаб-квартир розміщені в країнах — індустріальних лідерах. Уряди менш індустріально потужних країн залучають транснаціональні високотехнологічні корпорації з їхніми ресурсами для інвестування й модернізації економіки своїх країн. ТНК у таких країнах приваблюють дешевизна робочої сили, ринок збуту продукції та можливість розміщення підприємств, які становлять загрозу для довкілля.
Найдорожчими ТНК є «Apple» («розумні» годинники, комп'ютери й ноутбуки, планшети, смартфони тощо); «Alphabet» (таку офіційну назву тепер має інтернет-компанія «Google»); «Microsoft» (один з лідерів на ринку програмного забезпечення, виробник мобільних пристроїв і комплектуючих, відео-, аудіо- та оргтехніки); «Amazon» (продаж товарів через Інтернет); соціальна мережа «Facebook»; «Johnson & Johnson» (виробництво ліків, медичних приладів, споживчих товарів); «ExxonMobile» (нафтовий бізнес); «Wall-Mart Store» (мережа роздрібної торгівлі) та ін.
На початку ХХІ ст. ТНК здійснюють величезні капіталовкладення в науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Сукупні валютні резерви ТНК значно перевищують сукупні резерви центральних банків світу. ТНК активно втручаються в політику, економіку, у фінансово-інвестиційну, інформаційну, науково-технічну, військову, технологічну й екологічну сфери. Наприкінці першого двадцятиліття XXI ст. від ТНК залежала майже половина промислового виробництва, 2/3 світової торгівлі. На ТНК припадає 85 % винаходів і 90 % закордонних інвестицій. ТНК контролюють 90 % купівлі-продажу залізної руди, пшениці, кави, кукурудзи, тютюну.
Керівники ТНК самостійно вирішують основні питання діяльності своїх компаній у країнах, де вони базуються, завдяки безпосереднім контактам з президентами та головами урядів і парламентів цих країн. Також ТНК нерідко неофіційно співпрацюють з певними політичними партіями з метою отримання комерційних переваг.
Найбільші ТНК за своїм потенціалом, характером і формами діяльності дедалі більше стають подібними до суверенних держав. Дослідники дискутують про те, чи зможуть транснаціональні корпорації з часом перетворитися на панівну силу світового господарства, замінивши національні держави в ролі його основних «гравців». У ході дискусій навіть порушують питання про можливість створення транснаціональними корпораціями наднаціонального уряду, який фактично керуватиме світом.
Завдяки розширенню ринків ТНК отримують максимальні прибутки. Проте водночас їм доводиться долати значні перешкоди, зокрема конкуренцію з місцевими виробниками, які краще знають свій ринок, а також політичну кон'юнктуру, через яку навіть продукція, адаптована для певної країни, не може потрапити до споживача. Також ТНК стикаються на нових ринках з нестачею місцевих висококваліфікованих працівників і зростанням їхніх вимог до заробітної плати. До того ж держава може зобов'язати транснаціональну компанію платити величезні податки з прибутку або навіть заборонити певне виробництво на своїй території. Хоча ТНК відіграють значну роль у світовій економіці, однак конкуренція з національними виробниками в майбутньому зберігатиметься.
Основні події
1970-і роки — поява Кремнієвої долини в США.
Запитання та завдання
Комментариев нет:
Отправить комментарий