15 травня-18 травня

Тема: «Україна – член європейського та світового співтовариства».

1. До яких міжнародних структур належить Україна?

2. Членом якої міжнародної організації стала Україна в 2008 р.?

3. Як, на вашу думку, чи варто Україні прагнути членства в НАТО?

1. Геополітичне становище України.

Сучасна Україна є однією з найбільших за площею європейських держав. На її території розташований географічний центр Європи. Особливості географічного положення мали визначальний вплив на геополітичне становище українських земель: вони завжди сполучали й водночас роз’єднували Європу та Азію. Україна має помірні кліматичні умови, родючі землі, досить багато різноманітних мінеральних, водних ресурсів, лісів тощо, які створюють сприятливі умови  для її розвитку. Крім цього, країна має високий рівень транзитності території та вихід до морів, які створюють для неї сприятливі можливості для інтеграції у світове співтовариство. Таке географічне розташування визначило специфіку цивілізаційного розвитку українських земель, та на клали відбиток на її історичний розвиток.

1. Що таке інтеграція, світове співтовариство?

2. Що таке геополітика?

Стосунки українських земель із своїми географічними сусідами постійно були напруженими, адже вони стали межею розподілу сфер впливу західноєвропейської католицької (Польща, Литва, Австро-Угорщина), східноєвропейської православної (Російська імперія), та ісламської (Туреччина, Крим) цивілізацій. Спроби цих цивілізацій у минулому розширити свою сферу впливу спричинили їх боротьбу за українські землі, що постійно порушувало мир та спокій населення і гальмувало їх розвиток.

Сьогодні історична ситуація змінилась, але чинник цивілізаційних впливів сусідніх держав залишається досить вагомим і спонукає Україну враховувати його під час визначення свого місця у світі, вирішенні глобальних проблем сучасності, участі в інтеграційних процесах в Європі тощо.

Таким чином, соціокультурна і географічна рубіжність становища України обумовлює для неї можливості стати як мостом, що поєднує Схід і Захід, так і «сірою» буферною зоною між ними. Яка з них буде реалізована, залежить від українських політиків та народу.

2. Співпраця України з міжнародними організаціями світу та Європи.

 -  В яких світових та європейських організаціях бере участь Україна?

  - Що дає Україні співпраця з міжнародними організаціями?

 -   В яких країнах українські військові здійснювали миротворчі місії?

3. Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна-ЄС.

Після здобуття незалежності перед Україною постало питання мабутнього шляху розвитку. В суспільстві склалися три варіанти вибору такого шляху: позаблоковість і багатовекторність у зовнішній політиці, інтеграція до ЄС або Євроазійського економічного союзу. Залежно від зовнішніх та внутрішніх чинників політична влада України орієнтувалася на той чи інший озвучений варіант:

- на початку 90-х років головними завдання зовнішньої політики України були: забезпечити її міжнародне визнання, відстояти статус позаблокової держави в обмін на ліквідацію ядерної зброї і домогтися міжнародних гарантій незалежності (Будапештський меморандум 1994 р., позаблоковий статус України в Конституції 1996 р.);

- в другій половині 90-х років Україна намагалась реалізувати стратегію багатовекторності в міжнародних стосунках: стратегічними партнерами України були проголошені США, Росія, Польща, країни Прибалтики та Чорноморського регіону. Але через загострення двосторонніх відносин із США, ЄС, країнами НАТО, через корупцію в Україні та тиск Росії, реалізувати цей курс не вдалося;

- в 2002 р. Україна оголосила про свій європейський вибір: в країні було проголошено на широкомасштабні реформи, які наблизили б Україну до стандартів ЄС та НАТО. Україна отримала статус країни-сусіда ЄС;

- в 2003 р. Україна різко змінює свою зовнішньополітичну орієнтацію на користь зближення із Росією: було підписано угоду Про єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном (залишилося на папері);

-  в 2004 р. після «помаранчевої революції» Україна повертається на шлях європейської інтеграції: вона отримує статус з ринковою економікою (2005 р.) та входить до СОТ (2008 р.);

- в 2010 р. відбувається новий поворот зовнішньополітичного курсу України в бік Росії: було оголення про відмову намірів вступити до НАТО, зірвано підписання Угода про асоціацію України з ЄС (2013 р.);

- після «революції гідності» (2013-2014 рр.) Україна знову повертається до ідеї євроінтеграції і здобуває на цьому шляху певних успіхів: підписано Угоду про асоціацію з ЄС (2015 р.), отримано безвізовий режим з країнами ЄС (2017 р.), НАТО допомагає країні з модернізацією української армії.

- 7 лютого 2019 р. Верховна Рада України, з ініціативи Президента України, внесла до Конституції положення про європейський вибір України (участь в ЄС та НАТО).

         Як бачимо, Україна зробила свій вирішальний крок на користі співпраці з ЄС та НАТО. Про це свідчить і сучасна соціологія – вже майже 60% населення схвалює цей курс. Але, в українському суспільстві ще продовжують існувати і інші точки зору, про які вже говорилося: позаблоковість або поглиблення в’язків з Росією через участь в Євроазійському економічному союзі. Давайте з’ясуємо, яку аргументацію наводять прихильники цих поглядів.

Геополітичне становище обумовлює для неї можливості стати як мостом, що поєднує Схід та Захід, так і «сірою» буферною зоною між ними. Зрештою, було обрано курс на Європейську інтеграцію. Каталізатором цього стала збройна агресія Росії проти України. У міжнародних відносинах Україна посідає активну позицію, вона бере участь в діяльності різноманітних міжнародних організаціях, налагоджує двостороннє співробітництво, має потужну підтримку з боку світової громадськості.