12 травня-15 травня
1. У якому році розпочалося завоювання монголами Криму?
2. Хто був творцем Кримського улусу?
3. Продовжіть речення: «Влада хана істотно обмежувалася…»
4. Яку роль у житті ханату відігравали беї?
5. Доведіть, що напади татар ставали великою трагедією для України.
Слухаючи розповідь про соціальну структуру українського суспільства, учні мають записати визначення понять в зошити.
Магнати — це феодали, що володіють великим земельним володінням та мають вплив на політичне життя країни.
Шляхта — це привілейований шар населення, дрібні землевласники в Польщі, Литві, Білорусі, Україні.
Міщани — це жителі міста, представники податкових верств населення.
Селяни — це жителі сільської місцевості, що перебувають у різних формах залежності від феодалів.
Соціальна структура суспільства. За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова (підпорядкованості одних станів іншим), виражена в нерівності становища (правах та обов’язках) і привілеях. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта (князі, пани, зем’яни, бояри), духовенство («церковні люди»), міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).
Найвищим станом суспільства була шляхта. Її складали князі — найзаможніша титулована знать, які поділялися на «княжат головних» і «княжат-повітовників». Перші не підлягали місцевій владі, входили до великокнязівської ради, а у військові походи йшли зі своїми загонами під родовими гербами. Другі, навпаки, підпорядковувалися місцевій владі, не входили до великокняжої ради, а у військові походи йшли в складі повітового ополчення.
Другий стан суспільства — духовенство — складали «церковні люди» — окремий привілейований стан українського суспільства. Вони не підлягали світському суду, а в разі потреби потрапляли під суд єпископів. Духовенство поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів. Найбільшу частину складали приходські священики.
До міщан входили патриціат — найзаможніша частина міщанства, що складалася з найбагатших і найвпливовіших купців, ремісників-майстрів, бюргерство — середня частина міщанства, яку складали цехові майстри та торговці середнього достатку, та плебс — дрібні ремісники, торговці та інші жителі міст.
До найбезправнішого стану суспільства — селян — належали слуги — особисто вільні селяни, які перебували на службах, отримуючи за це земельні наділи й звільнення від повинностей, данники — особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грішми, та тяглові — селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам. За користування землею вони відпрацьовували повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільні, так і прикріплені до своїх наділів тяглові селяни.
Тема: Соціальний устрій в Україні у другій половині ХІV—ХV ст.
1. У якому році розпочалося завоювання монголами Криму?
2. Хто був творцем Кримського улусу?
3. Продовжіть речення: «Влада хана істотно обмежувалася…»
4. Яку роль у житті ханату відігравали беї?
5. Доведіть, що напади татар ставали великою трагедією для України.
Слухаючи розповідь про соціальну структуру українського суспільства, учні мають записати визначення понять в зошити.
Магнати — це феодали, що володіють великим земельним володінням та мають вплив на політичне життя країни.
Шляхта — це привілейований шар населення, дрібні землевласники в Польщі, Литві, Білорусі, Україні.
Міщани — це жителі міста, представники податкових верств населення.
Селяни — це жителі сільської місцевості, що перебувають у різних формах залежності від феодалів.
Соціальна структура суспільства. За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова (підпорядкованості одних станів іншим), виражена в нерівності становища (правах та обов’язках) і привілеях. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта (князі, пани, зем’яни, бояри), духовенство («церковні люди»), міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).
Найвищим станом суспільства була шляхта. Її складали князі — найзаможніша титулована знать, які поділялися на «княжат головних» і «княжат-повітовників». Перші не підлягали місцевій владі, входили до великокнязівської ради, а у військові походи йшли зі своїми загонами під родовими гербами. Другі, навпаки, підпорядковувалися місцевій владі, не входили до великокняжої ради, а у військові походи йшли в складі повітового ополчення.
Другий стан суспільства — духовенство — складали «церковні люди» — окремий привілейований стан українського суспільства. Вони не підлягали світському суду, а в разі потреби потрапляли під суд єпископів. Духовенство поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів. Найбільшу частину складали приходські священики.
До міщан входили патриціат — найзаможніша частина міщанства, що складалася з найбагатших і найвпливовіших купців, ремісників-майстрів, бюргерство — середня частина міщанства, яку складали цехові майстри та торговці середнього достатку, та плебс — дрібні ремісники, торговці та інші жителі міст.
До найбезправнішого стану суспільства — селян — належали слуги — особисто вільні селяни, які перебували на службах, отримуючи за це земельні наділи й звільнення від повинностей, данники — особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грішми, та тяглові — селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам. За користування землею вони відпрацьовували повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільні, так і прикріплені до своїх наділів тяглові селяни.
Історичний диктант
Дати відповідь «так» чи «ні» до наведених тверджень.
1. Магнати — це великі землевласники, представники давніх князівських або боярських родин. (Так)
2. У Польщі православні мали рівні права з католиками.
3. Литовський статут закріплював привілеї шляхти.
4. Шляхта мала чималі привілеї в Литві та Польщі.
5. Литовське суспільство поділялося на стани.
6. Католики зазнавали утисків на руських землях.
7. Князі мали право на власне військо.
8. Найбільш численною верствою населення на українських землях в XIV–XVI ст. були міщани.
Комментариев нет:
Отправить комментарий